• Monday , 19 February 2018

Превентивний удар

«Оприлюднення «кремлівської доповіді» чітко демонструє, що у США й надалі є консенсус, щоби покарати, а не пробачити Росію», — експерт

Американський батіг над Росією піднявся ще вище. Поки це не введення нових економічних санкцій, але так звана «кремлівська доповідь» Міністерства фінансів США, за словами експертів, матиме серйозні наслідки. Казначейство оприлюднило список прізвищ 210 людей, наближених до президента РФ Володимира Путіна. У списку 96 російських олігархів, чиї статки оцінюються на суму понад $1 млрд. Крім того, у списку 114 прізвищ високопосадовців, а також керівників державних компаній, повідомляє bloomberg.com.

У списку фігурують російські олігархи Олег Дерипаска, Роман Абрамович, Володимир Потанін, брати Аркадій і Борис Ротенберг, Геннадій Тимченко, Алішер Усманов, Ігор Сєчін, Олексій Міллер, Олег Тіньков, Сулейман Керімов та інші. Серед чиновників до списку увійшли прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв, глава МЗС РФ Сергій Лавров, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, глава адміністрації президента РФ Андрій Вайно, помічник президента Владислав Сурков, мер Москви Сергій Собянін, спікери Держдуми і Ради федерації В’ячеслав Володін і Валентина Матвієнко, голова ФСБ Олександр Бортніков.

Нагадаємо, ще влітку обидві палати Конгресу США підтримали законопроект «Протидія супротивникам Америки через санкції». Причиною такого кроку було названо втручання Кремля в американські вибори, агресія проти України і порушення прав людини. Оприлюднений список фактично є додатком до раніше прийнятого законопроекту.

НАСКІЛЬКИ ДІЄВИМИ Є САНКЦІЇ?

Насамперед слід підкреслити, що потрапляння до списку не означає, що його фігуранти автоматично стикаються з будь-якими каральними заходами, такими як блокування активів США та заборона на отримання візи, проте їх включення може змусити банки та інші установи в США та Європі відмовитися мати справи з ними.

«Хоча оприлюднений сьогодні список є недосконалим, він є важливим, бо надсилає сигнал Кремлю, що, незважаючи на прагнення Трампа бути другом Путіна (можливо, для того, щоб подякувати йому за те, що він допоміг йому «перемогти на виборах»), істеблішмент США продовжує розглядати Росію як войовничу державу з ворожими намірами, — коментує «Дню» америнський політолог, директор міжнародної некомерційної організації «Євразійська демократична ініціатива» Пітер ЗАЛМАЄВ. — Безпековий істеблішмент розглядає факти втручання Росії в американські вибори як серйозну загрозу безпеці, і тому список можна і потрібно розглядати як превентивну функцію. З іншого боку, ще занадто рано говорити про його потенційний ефект, і чи може він досягти протилежної мети: об’єднання путінської еліти в тіснішому колі навколо головного лідера».

«Не думаю, що варто очікувати якогось магічного ефекту від оприлюдненого «кремлівського списку», — коментує «Дню» директор Центру «Нова Європа» Альона ГЕТЬМАНЧУК. — Тим паче, що він не передбачає автоматичних санкцій проти зазначених осіб. Крім того, найважливіша його частина з найчутливішою інформацією є закритою. Цей список є лише одним з — хоча потенційно й важливим — важелів впливу на російське керівництво».

«Що стосується впливу «кремлівського списку» на поведінку і політику Володимира Путіна. Кремль вже давно готувався до публікації «Списку» і, швидше за все, розмірковував над різними варіантами відповіді, — каже «Дню» російський публіцист Лілія ШЕВЦОВА. — Мабуть, аналізуючи витоки з Вашингтона, в Кремлі сподівалися, що в список увійдуть переважно олігархи і керівники великих корпорацій, таких, як «Газпром» і «Роснефть». Включення ж в список «нерукокопожатных» фактично всього уряду і вищого ешелону всіх гілок влади (за винятком судової) має стати для російської правлячої команди неприємним сюрпризом. Адже це означає, що не тільки американська розвідка, а і її партнери в західних країнах будуть тепер стежити за тим, як включені в список і їх сім’ї, навіть колишні (!!) реалізують свої життєві інтереси на Заході. Це більше, ніж головний біль! Це підрив настільки успішної стратегії виживання російської еліти за рахунок Заходу».

ВНУТРІШНЬО-АМЕРИКАНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Нагадаємо, що згаданий законопроект — це робота Конгресу США. Більш того, американські законодавці в самому законі навіть прописали спеціальний пункт, який не дозволяє президенту США послабити їх або скасувати без узгодження з Конгресом. Закон не був ініціативою Адміністрації президента Трампа, який згодом в деякій мірі навіть затягував його виконання. І нинішнє рішення — оприлюднити список, а не ввести санкції, є цьому підтвердження. Така собі відповідь американському парламенту.

Ще до оприлюднення списку, виступила і голова прес-служби Держдепартаменту Хезер Науерт, яка заявила, що Адміністрація президента США не буде негайно вводити додаткові санкції проти Росії відповідно з новим законом. «Сьогодні ми повідомили Конгресу, що це законодавство і його реалізація стримують продаж російського військово-промислового комплексу. Ми вважаємо, що з моменту прийняття закону іноземні уряди відмовилися від запланованих або оголошених покупок в кілька мільярдів доларів на придбання продукції російського ВПК», — сказала вона (ca.reuters.com).

«Якщо зважено інтерпретувати небажання Трампа, то можна сказати, що він інакомислячий і не погоджується із загальноусталеною думкою, а також не любить, коли його змушують щось робити, — каже Пітер Залмаєв. — Інше менш зважене пояснення полягає в його небажанні підлити масла у вогонь підозри у якійсь домовленості «quidproquo» між американським президентом та Росією. Це, безумовно, відноситься до сфери «конспірології», і я намагаюся уникнути теорій змови, але зрозуміло, що такі підозри будуть тільки посилюватись. Що ж має таке статись, щоб Трамп став критикувати Путіна? Я б сказав, що це питання на мільйон доларів, на яке ніхто не має відповіді, включаючи мене… Досі Трамп відмовлявся сказати навіть одне погане слово про Путіна, що вдарило по його авторитету та політичному капіталу. Можливо, ситуація зміниться, якщо Мюллер знайде щось і рекомендуватиме імпічмент президента?».

Не дивлячись на певне внутрішнє протистояння, це все одно консенсус, вважає Альона Гетьманчук. «Оприлюднення цього списку важливе тим, що демонструє на практиці послідовність дій як Конгресу США, так і Адміністрації США (попри те, що особиста позиція президента може не збігатись з такою політикою). Оприлюднення списку також чітко демонструє, що у США й надалі спостерігається консенсус щодо того, аби покарати Росію, а не пробачити».

ЯК ВІДРЕАГУВАЛИ В РОСІЇ?

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі з довіреними особами, яка транслювалась у ефірі російських телеканалів, заявив, що так званий кремлівський список ускладнює російсько-американські відносини. «По суті, всіх нас, усіх 146 мільйонів занесли в якийсь список. У чому сенс таких дій — я не розумію. Але це безумовно недружній акт. Він ускладнює і без того складні російсько-американські відносини та завдає шкоди міжнародним відносинам в цілому», — сказав російський президент. За словами Путіна, Росія чекала цього списку і готова була вжити серйозних заходів у відповідь, але поки що «утримається від цього рішення».

«З одного боку, Путін повинен дати жорстку відповідь Вашингтону. Він не може напередодні виборів показати слабину, — каже Лілія Шевцова. — З іншого боку, він розуміє, що конфронтація з Америкою буде згубною для Росії і протистояти реально — а не риторично — він зовсім не хоче. Швидше за все, Путін розуміє, що найближчим часом консолідація російської еліти проти нього не загрожує. Ще не загрожує. Але безсумнівно одне: антиамериканізм стане ключовим гаслом російської пропаганди і консолідації мас навколо влади. Що ж, не в перший раз. Але Кремль повинен буде шукати міру в пропаганді ненависті до американців, бо буде змушений контактувати з Америкою і шукати розрядку. Без діалогу з Америкою неможливо прорвати режим санкцій, який боляче б’є по економіці».

Чи вплине це на ситуацію в Донбасі?

«Дуже сумніваюсь, що цей список суттєво змінить поведінку Росії щодо врегулювання ситуації навколо Донбасу, — вважає Альона Гетьманчук. — На мій погляд, у Москві швидше погодяться на заморожений конфлікт, аніж на врегулювання за невигідним їм сценарієм під загрозою нових санкцій. Подібні доповіді навряд чи примусять Путіна працювати над виправленням помилок минулого, але, можливо, мінімізують ризик помилок в майбутньому. Крім того, я не виключаю, що в Москві дійсно вважають, що така політика США спрямована на повалення російського режиму, а не на перегляд політики щодо втручання у виборчі справи США та вторгнення в Україну».

А ЩО УКРАЇНА?

Захід, зокрема США, не дивлячись на об’єктивність геополітичного протистояння із Росією, мав би більше підстав і твердість стримувати Кремль, якби в самій Україні демонстрували прогрес реформ і проводили більш чітку і послідовну політику щодо агресора. Про бізнес Президента Петра Порошенка в Росії вже написано багато, крім цього, чи все зробила нинішня українська влада, а головне вчасно і професійно, щоб самій ввести санкції проти Росії? І взагалі протистояти Кремлю?

Приклад. «У перелік олігархів, які здобули свої статки завдяки близькості до режиму Путіна, Мінфін США вніс, зокрема, засновника львівського фестивалю «Альфа джаз» Михайла Фрідмана, — пише в FB головний редактор у Lb.ua Олег БАЗАР. — Уже під час війни на фестивалі Фрідмана тусувалися родина президента Порошенка, Юрій Луценко, Віталій Кличко, Андрій Садовий та інші представники нашої «елітки». Фрідмана також називають одним із спонсорів та покровителів нової надії креативного класу Святослава Вакарчука».

Можемо додати, що до складу наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» вартістю майже 100 млн доларів, який планують побудувати у Києві до 2021 року і який викликав багато питань ( див. текст Меморіал «Бабин Яр». Напівзакритий формат», «День», №133 за 2 серпня 2017 р.), входять брати Клички, Віктор Пінчук, акціонери «Альфа-Груп» Михайло Фрідман і Герман Хан, головний рабин Києва і України Яків Дов Блайх, екс-президент Польші Олександр Квасневський, екс-віце-канцлер Німеччини Йошка Фішер та співак Святослав Вакарчук.

Як бачимо, дещо схожа кампанія. Цікаво, якби американці при певних обставинах раптом взялися за список українських олігархів, то хто б туди увійшов?… Звичайно, українці вдячні Заходу за зусилля у боротьбу з окупантом, однак насамперед від нас залежить — якою буде ця підтримка.

«ІМОВІРНІСТЬ МАЙБУТНІХ САНКЦІЙ ВИГІДНА ДЛЯ УКРАЇНИ»

Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричіу в Атлантичній Раді США, екс-посол США в Україні, Вашингтон:

– Цей список є чимось схожим на автобус, у якому згадуються основні фігури навколо Путіна, в уряді та бізнесі. Серед перерахованих осіб немає ніяких відмінностей стосовно ймовірності застосування санкцій. Виглядає так, що цей список не включає членів сім’ї. Їхнє включення могло б дозволити зробити санкції значно жорсткішими. Нарешті, звичайно, немає ніяких свідчень про те, що до кожного, хто перебуває в цьому списку, насправді буде застосовано санкції.

Коротше кажучи, адміністрація, схоже, вдалася до такого удару, використовуючи цей засіб як попередження і більше нічого. Багато людей в Росії сьогодні дихають легше. Але ця проблема не зникне і це не кінець історії.

Імовірність майбутніх санкцій вигідна для України. Я хотів би очікувати, наприклад, що чітка ескалація агресії в Кремлі в Україні призведе до того, що адміністрація застосує санкції проти деяких людей у списку. Навіть продовження війни Москвою на тому ж рівні з часом призведе до посилення тиску на Адміністрацію щодо застосування цих санкцій.

Джерело – day.kyiv.ua

Related Posts

Leave A Comment

You must be logged in to post a comment.